Вибір ціною в життя!

     У Біблії є багато неймовірних історій. Можливо, ми чули їх безліч разів, тому не помічаємо і не дивуємося ними. Одна з таких історій – суд на Ісусом. Тільки подумайте – Сам Бог стоїть перед судом!
 Його судить Римській намісник, а привели Його на суд старші з Єврейського народу.

     У цій історії незвично все – намісник Риму, відомий своєю жорстокістю і стратами, настільки вражений поведінкою Ісуса, що захищає Його перед старшими.


     Язичник Пилат, який до того міг легко стратити людину без суду, розуміє, що Ісус не вчинив жодного зла, і не хоче бути причетним до Його вбивства. Він кілька разів пропонує відпустити Ісуса, користуючись традицією відпускати в’язня на свята, але натовп наполягає на страті і намісник поступається їм.

      Бажання зберегти спокій в його провінції, з яким був пов’язаний його авторитет, кар’єра і комфорт, переважили бажання вчинити по справедливості і відпустити Невинного.


           Єврейський народ, який сам страждав від жорстокості римлян – від податкового тиску та фізичних розправ, тепер привів одного зі своїх, щоб римська влада засудила Його на смерть. Вони вимагають вбивства Ісуса. І хвилює їх зовсім не правосуддя – для злочинця Варави вони просять свободу. Хтось із старших бажав позбутись Ісуса через заздрість, не бажаючи визнавати Його Месією. Вони свідомо йшли на вбивство, щоб зберегти свою владу і становище у суспільстві.        

    Хтось піддався на вмовляння, послухався авторитету. Хтось побоявся йти проти більшості своїх – і в підсумку домоглися смерті для Ісуса.
     У всіх у цій історії будо щось, що в цей момент стало дорожчим за Правду, дорожчим за Бога. У всіх, крім Ісуса. Він продовжував бути вірним Отцю і своїй місії, заради якої прийшов.

     Він продовжував любити і не змінив рішення померти, щоб дати можливість врятуватись людям з натовпу, який кричав “Розіпни!” і малодушному Пилату, який не знайшов у собі сили заперечити народу. А також нам, які теж жертвують правдою заради комфорту, йдуть за думкою натовпу, замість іти за Богом, засуджують невинного, щоб не визнавати власну помилку.

      Коли ми бачимо у своєму житті Бога, у нас теж два варіанти – поклонитись або розіп’яти!