Що визначає нашу ідентичність?
Нашу ідентичність визначають не наші вчинки, не наша професія, досягнення або невдачі. Наша ідентичність визначається нашим положенням у Христі.
Ми схильні визначати свою ідентичність ярликами. Наприклад, мені добре підходить ярлик “зануда” або “ботан”. Досить доречним для мене буде також ярлик “креативний”. Я люблю придумувати щось нове і здійснювати це. Люблю шукати нові способи вирішення старих проблем. Я також “книгоголік”, любитель спорту і кавовий гурман.
З цими ярликами у мене немає ніяких проблем. Вони розкривають частину моєї сутності. Можливо, у вас теж є ціла дюжина подібних ярликів – ігроман, жартівник, завсідник, завзятий рибалка, схиблений на політиці чи техніці і т.д. Більшість таких ярликів не є ні добрими, ні поганими. Вони нейтральні!
Але до кожного з нас пристали і такі ярлики, які не дуже гарні. Наприклад: “Мій дід був гнівливим, батько був гнівливим, тому і я гнівливий”. Або: “Мені завжди здається, що я товста. Ось така я”. Або: “Мене постійно привертають представники моєї статі. Така моя сутність “. Або: “Моя мати вважала мене нікчемою. Мій чоловік ставиться до мене як до нікчемності. Значить, нікчема я і є “. Або: “Я завжди переживаю через дрібниці. Я панікерша “.
Ми схильні припускати, що якщо “завжди так було”, то “завжди так і повинно бути”. Ми добровільно приймаємо ярлики, які “підчепили” через тих чи інших негативних причин: невдач, падінь, втрат, поганого ставлення, надмірної ваги, нервових зривів і т.д.
Коли ми віримо в свої ярлики, то набагато частіше піддаємося спокусам. “Я завжди був залежний від порно. Такий я є по своїй натурі. Мені нікуди від цього не дітися “. Або: “Я завжди був дратівливим. Нічого не можу з цим вдіяти. Я завжди таким буду, тому мені просто потрібно навчитися якось жити з цим “.
ОДНАК тверда біблійна підстава дає нам зовсім інше визначення нашої ідентичності.
У посланні до Галатів 2:19-20 апостол Павло пише: “Я розп’ятий з Христом, і вже не я живу, але живе в мені Христос”.
Говорячи про співрозп’яття Христу, Павло має на увазі, що була знищена його стара природа, поневолена гріхом, люблячи зло. Вона розп’ята з Христом. Вона страчена. Однак, коли померла його стара природа, разом з нею “померли” і всі ярлики, які мають до неї відношення. Павло був колись схильний до насильства, але ярлик “войовничий” був прибитий до хреста. Павло колись був «божевільно самоправедним», але ярлик самоправедності також був прибитий до хреста.
Тепер лише один ярлик мав для Павла значення: Христос живе в мені. Саме цей факт визначав ідентичність апостола. “Старий” Павло був розп’ятий з Христом. “Новий” Павло мав тільки один ярлик: “Христос в мені”.
Це відноситься і до нас. Наша стара природа була розіп’ята з Христом, і тепер Сам Христос в нас перебуває. В кінцевому підсумку наша ідентичність визначається не нашими падіннями або проблемами, але нашою духовною єдністю з Ісусом Христом. Наше старе “я” з усіма його ярликами мертве і поховане. Наші старі ярлики відтепер не мають ніякого відношення до нас новим. Ми можемо мати справу з тими ж самими спокусами, але ці спокуси більше не визначають нашу ідентичність.
Ми у Христі, і Христос в нас. Така наша справжня ідентичність. Всі старі ярлики можете відправити в пекло (кажу це в буквальному сенсі).
Будуть часи, коли нам буде здаватися, що ми ніколи не змінимося, що назавжди залишимося гнівливими або нестримані в їжі, або поступливими до похоті, або неспокійними, жадібними і т.д. Але Божа реальність повинна превалювати над реальністю нашого досвіду. Ми обов’язково змінимося. Чому? Тому що Христос живе в нас. І якщо Христос живе в нас, забудьте про старі ярлики. Вони просто недоречні!
Кожен день ми повинні жити в світлі того, ким ми справді є у Христі. Коли, наприклад, вам хочеться вибухнути гнівом, пам’ятайте, що гнів має відношення лише до вашої старої природі, а не до вас. Коли спокушаєтесь похіттю, пам’ятайте, що похіть належить вашій старій природі. Коли надмірно турбуєтеся, пам’ятайте, що ваша стара «турботлива» природа розп’ята з Христом.
Ми – не наші ярлики! Ми – Христові!
Стівен Альтрог
