Різдво кидає виклик посвятити себе Божому поклику і радіти цій удостоєній, великій честі!
Приходить Пан ти Йому радієш або ти вже присвоїв виноградник і знайшов іншу причину для радості!

Розглянемо уривок з Євангелії від Матвія 1:26-38
« А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового, а ім’я діві Марія. І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!
І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.
А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю? І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. Бо для Бога нема неможливої жадної речі! А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.»

Людина любить радіти!
Приповісті 17:22 «…пригноблений дух сушить кості…» – навіть для нашого тіла корисна радість!
Свята – це час особливої радості! Ступінь і глибина радості піднімається, коли ми усвідомлюємо значенням події!
Якщо уважніше придивитись до творів, історії, казок, легенд, епосів – там дуже багато різного, але простежується щось спільне.
Це не дивно: ми всі пішли від Адама, потім від Ноя – і не дивно, що в різний спосіб у кожному народі могли зберегтись відголоски тої самої істини!
Так от єдина дуже цікава історія, яка простежується у багатьох народах це те, що вони живуть в проблемній ситуації, присутні: поневолювач, страждання, «самі не можемо спасти себе і ми чекаємо когось, хто прийде і спасе нас!».

Шумерський епос. Цар Гільгемеш гнобив народ – хтось має прийти і визволити нас і з’явився Енкіду.
Древня Греція. Зевс гнобить людей – немає вогню, люди страждають, хижаки, холод. Прометей в ролі визволителя.
Індіанська міфологія. Міжусобні війни племен, кров тече рікою. Хтось приходить і об’єднує народ – Гаявата (Ліга Ірокезів).
Хтось прийде – витягне меча із каменя. Україна, набіги печенігів і половців – визволитель Ілля Муромець.
Ізраїлю Бог відкрив. Вони безпорадні і їм допомога має прийти ззовні.

Іван питає: « Ти той, що має прийти, чи чекати нам іншого!». Симеон чекав потіхи для Ізраїля!!!
Месія – єдиний Відкупитель прийшов! Єдина надія. Людина не могла спасти себе сама нічим. Людина намагалась як барон Мюнхаузен тягнути себе – в неї нічого не виходило. Вона безпорадна, беззахисна, безсила. Ісус прийшов до нас! Лікар до слабких, які потребують допомоги. Замість того, щоб вірити в себе – прийми, повір в Бога та посвятити своє життя Йому.
Для того, щоб Бог подарувати нам Спасіння, Бог сплатив наш борг. Викупив нас!
Для того, щоб цей викуп відбувся, Марії також потрібно було виявити віру!
Давайте уважніше поглянемо, як це відбулось.

Головний уривок:

Перед нашими очима покликання Марії. Бог кличе цю дівчину до свого доручення. До свого плану!
Чи вірите ви, що у Бога є покликання для кожної дитини. Покликання кожного значиме і велике в Божих очах тому, що воно задумане Великим Богом. Життя кожного не випадкове, не мізерне, не просто займання простору, не просто існування із періодичними емоційними підбадьореннями.
Радій благословенна, я тобі відкриваю твоє покликання – це велика честь!
Євангелія від Луки 1:28 « І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!».
Марія Радіє! Чи легко їй було радіти? Чи легко Марії було відкликнутись на цей заклик позитивно? В кінці діалогу вона каже: «Я Господня раба».
Нам не описана боротьба. Коли це стосується Біблійних персонажів ми їх перемоги сприймаємо, як само собою зрозумілим завершенням події. Коли ж про нас, то ми маємо багато пояснень, виправдань, заперечень.
Марія переживає переломний момент у своєму житті. Потім ще не один такий і кожен раз потрібно Богу говорити так! Бог очікує повного послуху, а послух має ціну! Послух Марії мав також певну ціну. Я б на її місці переживав «ломку».

Несправедливий сором і осуд від людей.
Її виганяють із синагоги, викидають із суспільства, в неї не залишається друзів, люди переходять вулицю та не вітаються з нею.
Її осуджують, відкидають власні батьки.
Її залишає чоловік.
Її можуть вкаменувати, по милості Божій життя її може бути збережене, але яким може бути це життя.
Її виганяють із містечка.

В неї вже є певні плани, уявна картина майбутнього – бачення:

Прибудова, ось таке ліжко.
Вона на ослику буде іти 100 км – на перепис.
Її дитині буде загрожувати небезпека.

Зверніть увагу Бог – Бог не рахується із цим всім абсолютно!
Це означає, що Йому байдуже? Звичайно, що ні. Він не пристає до невіруючого, сліпого людського мислення.
Він говорить з позиції зрячого. Неможливо перебільшити: яке благословення, честь Він надає їй!
Бог спонукує до переможного мислення!

Задумайтесь над тим, скільки років було Марії! – Це молода дівчинка! Підліток!
Молодь, скільки вам сьогодні? Хто у 16 відкликається на поклик Божий? А хтось у 26 не застеляє за собою ліжко, не виносить сміття і не несе ніякої відповідальності, не має обов’язків.
У що потрібно вірити? Віра – це зір серця. Зір – із капітанського мостику нашої душі. Бачити очима серця!

Що бачила Марія і чому раділа?

Ми, люди, безпомічні, беззахисні, безсилі!
Марія разом з усім єврейським народом безпомічна, беззахисна, безсила.
По-справжньому значиме, велике, добре і цінне є те, що вважає Бог.
У Євангелії від Луки 1:32 «Він же буде Великий…» та Луки 1:49 «…бо велике вчинив мені Потужний!»
Чи знала Марія, яким буде життя Ісуса? Що Він буде висіти на хресті. Чи знала Єлизавета, яким буде життя Івана, ( важким, помре у молодому віці). Але вони довіряли Божому плану Великому, Значимому і Доброму, що вартує від усього!
В нас запитання виникає – для чого Він робить те чи інше. Він робить добро згідно Його баченням, реально оціннючи ситуацію. Бог допоможе тобі виконати Його план.

Я – Божа раба.
Я власність. Я існую для Бога, для Його плану! Павло каже: «… я щодня вмираю…».
Коли ми якийсь час стараємось жити лиш для себе, нам важко прийняти рішення, вмерти для себе!
Ти є тим, ким Бог визначив тобі бути. Ти є тим, коли по вірі відкликнувся. Господь кличе, доручає, ставить, веде!

Марія радіє

Єлизавета радіє за Марію!
Євангелія від Луки 1:42-46
« І скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї! І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа? Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй! Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа! А Марія промовила: Величає душа моя Господа, і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм…»
Чи знала Єлизавета, що буде із її сином Іваном, як буде жити, і як помре.

Пастухи радіють.
Євангелія від Луки 2:10 « Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім».

Мудреці радіють
Євангелія від Матвія 2:10-11 « А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи. І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір’ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну».

Бог радіє
Євангелія від Луки 15:6 «І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену».
Євангелія від Луки 15:7 «Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев’ятдесятьох і дев’ятьох праведників, що не потребують покаяння!»
Євангелія від Луки 15:9,10,23 «А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму! Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається… Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти…»

Хто не радіє
Книжники байдужі, Ірод боїться. Старший заздрить, ображається, бо це не йому честь, не він в центрі уваги, не його день народження. Не йому подарунки!
Виноградарі не радіють, бо вони вже присвоїли собі своє життя, вони володарі «свого винограднику»!

А хто ти в цій історії?
Бог хоче подарувати тобі радість спасіння. Він хоче подарувати тобі життя зі змістом!
Як історії, що були перше нами розглянуті з блудним сином, монетою чи заблудшою вівцею.
Прийди до Нього!!!