Як не почувати себе загубленим? Куди іти?

Факти про Біблію і рекорди Біблії – як пам’ятник світової літератури.  Освідченій людині потрібно її прочитати.

Біблія тримає рекорд за тривалістю її створення. – Писалась 16 століть, 40 авторів.

Біблія повністю або частково перекладена на 2 377 мов і діалектів, а повністю видана вже на 422 мовах (за даними Німецького Біблійного товариства на початок 2005 року).

Навіть сліпі можуть читати Святу Книгу шрифтом Брайля на 84 мовах, а для неписьменних і зайнятих людей випускаються аудіо-версії Біблії.

Біблія стала перше книга, яка була надрукована! Для неї був винайдений Гутенбергом друкарський верстат. Поштовхом для розвитку!

– Друкарські верстати були винайдені і удосконалювалися в першу чергу заради видання Біблії! У 1 300 році вартість рукописної книги дорівнювала вартості замка. Друковані в 1 500 році видання коштували, як упряжка породистих коней, а в 1 700 – вже як пара гарного взуття. Нарешті, до 1900 року вартість Біблії досягла ціни декількох десятків яєць і Святе Письмо стало доступним кожному.

– Найдорожчою Біблією вважається Біблія німецького першодрукаря Йоганна Гутенберга, що вийшла в 1456 році. Гутенбергом було надруковано 180 примірників Біблії з яких збереглася лише 21 книга. Різні екземпляри її оцінюють від 25 до 35 млн доларів.

Станом на 2013 рік в світі видано вже понад 6 000 000 Біблій або окремих біблійних книг, що більш ніж в 6 разів перевищує за кількістю копій наступне за популярністю видання. Щодоби в світі з під друкарського верстата виходять понад 32 500 нових Біблій.

Найпопулярнішими на пристроях Amazon Kindle вважаються книги Біблія, біографія Стіва Джобса і “Голодні ігри”.

Біблія  найбільш цитований і коментований твір в світі. Тільки в Оксфордській бібліотеці на одне тільки 1-е послання апостола Іоанна Богослова зібрано таку кількість робіт, які займають приміщення в 20 м².

Зберігання Біблії карається в Північній Кореї стратою нарівні з переглядом південнокорейських фільмів і розповсюдженням порнографії.

Продано – Біблія без жодної реклами користується популярністю протягом майже 2000 років, будучи на сьогодні бестселером № 1.

Біблія ― це книга, яку найчастіше крадуть у світі. (часто із готелів)

Слово Біблія означає просто «книга» або «сувій». (Від міста Біблос – який займався постачанням паперових виробів в стародавньому світі.)

Переважна більшість книг має назву, але Біблія в назві не потребує. Всі люди на землі просто говорять «книга» і їхні співрозмовники відразу розуміють, що мова йде про «Книгу книг».

Марк Твен доглядальниці казав: принеси мені книгу. – Є тільки одна книга!

Дії 16:1-15
1 І прибув він у Дервію й Лістру. І ото був там один учень, на ім’я Тимофій, син наверненої однієї юдеянки, а батько був геллен.2 Добре свідоцтво про нього давали брати, що були в Лістрі та в Іконії.3 Павло захотів його взяти з собою, і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був геллен.4 Як міста ж переходили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постанови, які видали в Єрусалимі апостоли та старші.5 А Церкви зміцнювалися в вірі,і щоденно зростали кількістю.6 А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну галатську.7 Дійшовши ж до Мізії, хотіли піти до Вітінії, та їм не дозволив Дух Ісусів.8 Обминувши ж Мізію, прибули до Троади.9 І Павлові з’явилось видіння вночі: якийсь македонянин став перед ним і благав його, кажучи: Прийди в Македонію, і нам поможи!10 Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македонію, зрозумівши, що Господь нас покликав звіщати їм Євангелію.11 Тож відпливши з Троади, прибули ми навпрост у Самотракію, а другого дня до Неаполя,12 звідтіля ж у Филипи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули ми в цім місті днів кілька.13 Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посходились.14 Прислухалася й жінка одна, що звалася Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятір, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.15 А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: Якщо ви признали, що вірна я Господеві, то прийдіть до господи моєї й живіть. І змусила нас.

Як не почувати себе загубленим? Куди іти?

В кожного з нас був стан, коли ми робили щось бігли – і тоді приходили до невдачі… стані, болото, перешкода, щось не так… НЕ ВИХОДИТЬ, НЕМА БАЖАНОГО РЕЗУЛЬТАТУ . Відчай, – куди іти далі, борешся із відчаєм, хочеться засмутитись і нікуди не іти! Але залишатись в такому стані також не вихід – це не стан щастя.

І тоді ти придумуєш нову ціль… і знов, біжиш, знов є ентузіазм – і знову смуток.

І коли коло ПОВТОРЮЄТЬСЯ – ЗАГУБЛЕНІСТЬ!

Як не почувати себе загубленим? Куди іти?

Різні можуть бути причини.

Команда: Павло, Сила і Тимофій – могли також проходили такі стани:

«Дії 16: 6 А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну галатську.7 Дійшовши ж до Мізії, хотіли піти до Вітінії, та їм не дозволив Дух Ісусів.8 Обминувши ж Мізію, прибули до Троади».

Сильна церква переживає такі стани, найсильніша із відомих нам команд переживає такі стани.

Ми будемо відчувати себе – так, не вдається, робимо не то, що ж тоді робити, розгубленість, загубленість.

Ми хочемо тобі служити так, ми хочемо для тебе зробити це, ми знаємо як… – ні не треба!

Бачив не одну людину, яка ображається! Тобі і те так, і те…

Як мати силу вийти із загубленості на шлях життя?

«Дії 16:9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла».

Так доводилось чути дуже багато разів: от би мені ось так прийшов і сказав…

Чому до мене так не приходить?  Чому я не знаю, що в розгублені і він не допомагає?

Може він мене менше любить.

Їм легко було…

По порядку: вся історія, як вони вчились і зміцнялись… Чому, насправді, їм було легко, що робило їх сильними?

« Дії 16:1 І прибув він у Дервію й Лістру. І ото був там один учень, на ім’я Тимофій, син наверненої однієї юдеянки, а батько був геллен. 2 Добре свідоцтво про нього давали брати, що були в Лістрі та в Іконії. 3 Павло захотів його взяти з собою, і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був геллен».

Тимофій перебував в учнівстві, яке міняло характер його особистості, що задовго до того, коли був взятий в цю найсильнішу із відомих нам команд служителів.

1.Потрібно прямо зараз поставити за ціль в першу чергу зміцняти характер свого внутрішнього чоловіка!

Чи пізнання Бога цінність №1 для тебе?

Чи практичне вивчення Слова і зміна характеру – твій пріоритет життя?

Якщо б Павло прийшов  до нас у Львів, у церкву,  яке в тебе буде рекомендаційне свідоцтво? Від найближчих християн – він твоєї учнівської групи?

Бог спасає тебе незаслужено, просто так, – але як твій батько хоче повернути тебе до тої подібності на Творця, яким був задуманий, в якій ти переживеш повну свободу і повноту життя! І це його головний пріоритет!

« Дії 16:3 Павло захотів його взяти з собою, і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був геллен».

2.Заради Божої Євангелії і спасіння людей вони жертвували своєї принциповістю.

Для всіх став усім, щоб спасти хоча б деяких.

Щоб ставати всім для всіх – тобі доведеться мінятись, догоджати не собі, а Богу і людям заради Бога, де це не суперечить Писанню. Як це зробити, якщо ти закостенілий.

Закостенілість, не піддатливість до змін – це слабкість. З віком – ми здається собі сильнішими – насправді часом слабнемо!

    Окам’янілий! Ти не піддаєшся впливу Бога!  Камінь!

« Дії 16:4 Як міста ж переходили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постанови, які видали в Єрусалимі апостоли та старші.5 А Церкви зміцнювалися в вірі, і щоденно зростали кількістю».

3.Вони були слухняні постановам старших і це зміцняло їх у вірі.

Це були постанові культурно історичним фоном, це не було універсальне Слово від Бога на всі часи. (через 5 років – постанови були видозмінені)

Але вони все одно були слухняні і передавали іншим – щоб були слухняні.

« Дії 16:6 А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну галатську.7 Дійшовши ж до Мізії, хотіли піти до Вітінії, та їм не дозволив Дух Ісусів.8 Обминувши ж Мізію, прибули до Троади ».

4.Вони вірою були чутливо зосереджені до ведення Духом Святим.

Часом ми не чуємо, що тобі забороняє Бог, бо не хочеться чути, хочеться чути щось інше.

Як ти сприймаєш  відмови? Якщо це не співпадає із тим, що мені хочеться  – це не від Бога.

Ви не правильно почули. А чому – а поясніть! А доведіть… а я не згідний! Для того, щоб ти був згідний – тобі треба дуже багато що зрозуміти, дуже багато ще вивчати, дуже багато ще пізнавати Бога.

Бог вирішуєш куди нам іти, де ми потрібні… довірити Духу Святому вирішувати – це сила!

    Як МИ сприймаємо Божі заборони, коли Бог не дає нам щось що ми хочемо, наші бажання не здійснюються, плани накриваються, плани ламаються – сумно, Божа Любов! Бог веде їх у свою славу! Як ми реагуємо на заборони? Чи ми чутливі до повелінь? Яке наше відношення до Божої слави?

 « Дії 16:9 І Павлові з’явилось видіння вночі: якийсь македонянин став перед ним і благав його, кажучи: Прийди в Македонію, і нам поможи!10 Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македонію, зрозумівши, що Господь нас покликав звіщати їм Євангелію».

5.Вони так хотіли догодити Богу і виконати Його доручення: звіщання Євангелії Спасіння, що з радістю залишали своє: плани, цілі, бажання.

(щоб бути веденим , а не загубленим – тобі потрібно хотіти вірно звіщати Слово, а не будувати собі своє життя для себе, великим, добрим, красивим).

Я не знаю, що робити.

Слухайся того, що Бог сказав вже.

Бажай виконувати Слово.

«Дії 16:13 Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посходились».

6.Понад усе вони любили і цінували місце зустрічі з Богом.

Павло – відомий політик і державний діяч. 

Це місце не таке, там жінки, не люди їх статусу – але…                                                            

« Дії 16:14 Прислухалася й жінка одна, що звалася Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятір, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.15 А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: Якщо ви признали, що вірна я Господеві, то прийдіть до господи моєї й живіть. І змусила нас».

До їх команди приєднується жінка , яка дає приклад любові багатьом чоловікам.

7.Вони з радістю жертвують свої ресурси і вважають, що для них честь, що їх ресурси приймають!

Не її упрошують пожертвувати… Вони упрошує їх прийняти на діло служіння Євангелії.

Це приклад справжньої Христової любові, яка оселяється в серці віруючих!

Зверніть увагу – на початку Павло вирішив взяти Тимофія…

«Дії 16:2 Добре свідоцтво про нього давали брати, що були в Лістрі та в Іконії.3 Павло захотів його взяти з собою, і, взявши, обрізав…»

Так ніколи не було б написано, якщо Тимофій не хотів… Бог нікого не ґвалтує, церква нікого не заставляє!

А чому не написано: «Тимофій, а чи не хотів би ти піти зі мною, мені дуже треба твоя допомога…». Ні, це честь для Тимофія… це було б для Тимофія риторичне запитання.  Звичайно, це честь для мене, мені довіряють, мене беруть, а могли б не взяти!

Жінка, бізнес-вумен, благає, щоб скористались її ресурсом. Вони не просять. Вона просить їх!

Бог відкрив серце і вилив в Нього Його любов! І ось ми бачимо ЛЮБОВ У ДІЇ!

Я не перестану повторювати, що є Слово сьогодні – значення, якого найбільш перекручене, при чому, в тому числі, сучасними християнами!

Це Слово Любов! Оригінальне Біблійне значення Слово ЛЮБОВ – це давання, це жертва!

Сьогодні в це слово вкладають зміст іншого слова – Слова: ПОХІТЬ!

Любов дає – похіть вимагає. Любов думає як мені рости. Похіть думає – яке моє оточення, які не такі погані хтось.

Любов думає про свою відповідальність. Похіть думає про чиюсь відповідальність!

Любов думає про обов’язки. Похіть про права! Любов – це відповідальність. Похіть – це споживацтво!

Життя в похоті. Дух плоті, дух сатани, вплив духа сатани.

Любов дає! Робить сильними – похіть повна  слабість – ми не можемо контролювати свої емоції.

Ми кажемо – ми слабкі  – то ви ж любіть нас, ви ж жалійте нас. Ви ж, жалість і потакання – зроблять ще слабкішими, ще більше розбестить плоть.

Жінка відкрила серце до Божої любові! І Бог почав давати через неї!

Вона бачила Божу любов особисто: що Бога вона шанувала і Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.

Їй Божі слуги розкрили детальніше Божу любов!

Їм також потрібно було бачити Божу любов, що розповісти про Божу любов!

Коли батько казав їм, ні , ні, ні – не можна, не можна – Він любив їх, він ввів їх у свою славу.

Страждань Христа – місце де Він ввійшов у Славу.

Коли Бог чекав зцілити Лазаря – його кликали – Він казав, ще ні  і все, щоб ще більше явити свою Славу.

Коли він веде нас і каже ні – Він веде нас у Свою Славу.

Душа щаслива в Бозі, бо для нього створена.

Августин говорить до Господа: «Ти створив нас для себе і не знає спокою серце наше, поки не заспокоюється в Тобі».

Коли Слава Божа сходить на нас – ми заспокоюємось в Ньому!

Вона сходить разом із любов’ю Божою!

Його ціль – не щоб ми були великі, а щоб були вірні Йому, покірні Йому і подібні на Нього!

Він допускає наші помилки. Він допускає, щоб ходили по своїх шляхах, щоб ми розбились в цих шляхах і прийшли до Нього…

Він дозволяє нам усвідомити те, що ми блукаємо без Нього – і тоді Він потрібний нам, як наш шлях проводить нас.

Можливо прямо зараз Сам Ісус особисто стоїть перед тобою – навіщо тобі Македонянин.

Сам Ісус на хресті доводить тобі свою любов – навіщо тобі ще щось.

Сам Ісус бере на себе.

Ісус каже не іди туди чи туди – іди за мною, Я поведу тебе… тобі треба просто іти за Мною.

Ти не будеш Сам – Я буду з тобою.

Ісус іди за Мною – що ти скажеш, Я приймаю тебе.

Ти розумієш, яка честь (але…але…але)

Якщо ти хочеш – іди!