Як будується єдність?
Біблія книга, яка писалась 16 століть, 40 авторами, – одна сюжетна лінія, зав’язка.
Дiї 15:1-31
« 1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.2 Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям ». (коли ти шукаєш свого – ти зосереджений, що тобі, як до тебе … тебе не видно, але Божа любляча ціль досягається, люди спасаються!)« 4 Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними. (чи Бог благословляє твій шлях, Бог блягословляє… можна обманювати себе, натягувати, «важко тобі іти проти рожна»… Бог добрий, але ти отримуєш добро від Бога).5 Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.6 І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю. (ти підвладний)7 Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували. (ти шануєш Божі вповноваження) – молода пара – ми самі собі знаємо, ми собі вирішли!8 І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,9 і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.10 Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?11 Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони. (однаковість, нема чим хвалитись)12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене.14 Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого.15 І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:16 Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім’я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!18 Господеві відвіку відомі всі вчинки Його.19 Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються,20 але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови.21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.22 Тоді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них, і послати до Антіохії з Павлом та Варнавою Юду, що зветься Варсавва, і Силу, мужів проводирів між братами,23 написавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас!24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб обраних мужів послати до вас із коханими нашими Варнавою та Павлом,26 людьми тими, що душі свої віддали за Ім’я Господа нашого Ісуса Христа.27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.28 Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного:29 стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!…30 Посланці ж прийшли в Антіохію, і,зібравши народ, доручили листа.31 А перечитавши, раділи з потішення того».
Як будується єдність?
Хоча уривок не про сім’ю фізичну, – але хлопців і дівчат, … принципи єдності стосуються кожної сфери життя. Подумайте про яку сферу життя, в якій вам найбільше не вистачає. А тепер постарайтесь налаштуватись як вам зафіксувати для себе якісь принципи єдності – і переносити їх із однієї сфери у іншу!
Неєдність робить нас слабкими:
– Як підуть разом, якщо не одружаться – багато чоловіків бояться одружуватись, бо переживають, а що якщо жінка не буде підтримувати мене; як жити далі; краще без…
– Лебідь, Рак і Щука… – не корисно для будь якої сфери…
– Біблія про церкву:
Єдність – це остання молитва Ісуса Христа.
Царство розділене на двоє не встоїть.
Єдність – це показник зрілості, і це ключова ціль духовного росту… в Ефесян написано – аж поки не прийдемо в єдність віри.
Перша церква була дуже сильна, але не ідеальна. В них виникали різні погляди, – ми можемо почерпунти багато із того, як знаходили вихід, як досягали єдності, як перемагали спокуси диявола, який завжди намагається розділити Божу сім’ю – принципи для всіх сфер!
Ми подивимось:
Історичний фон, контекст, суть.
Корінь проблеми і їхній і наш.
Практичні поради, рецепти із тексту – як вирішувати докорінно.
Як Бог торкається серця через цей уривок і Євангелію і дає силу до змін.
Що ми бачимо , в чому суть події?
« Дiї 15:2 Коли ж суперечка повстала й чимале змагання…»7 Як велике ж змагання повстало…»
Так для когось суперечка – це як хліб і вода. Він не може жити без неї, це як його заряджає – це хвороба. Є така хвороба! Але навіть зріла церква потрапляла у суперечки, і навіть «ЗМАГАННЯ»!
Різні народи. Предмет: інші народи мають виконати всі ізраїльські традиції і правила – щоб спастись, бути дітьми!
Мотивація: «ЗМАГАННЯ»! Який народ кращий, правильніший, рівніший, значиміший.
Для спасіння потрібно виконувати наші традиції, наші обряди, святкувати наші свята…«ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду».
Розповідають реальну історію : приїхали місіонери в африканське маленьке плем’я.
Наші жінки кажуть – важкі жінки спокушають наших, вам треба одягатись пристойніше.
Через деякий час – ваші жінки спокушають наших: довгі плаття , але так низько спущені спідниці – що видно бедра і це спокушає наших чоловіків.
Проблема, її духовна сутність і глибина:
Головна суть не в суперечці і не нав’язуванні своєї культури іншим народам, і звичаї не на стільки цінні, та не вартують того, щоб за них так боротись, сперечатись і змагатись!
Головна проблема в серці. Серце людини хоче ЗМАГАТИСЬ! Величатись! Підкреслювати свою кращість або не гіршість… Зверхність або не гіршість…
Для Єдності – потрібно шукання спільного!
Не єдність – там, де кожен шукає свого! ЗМАГАННЯ!
А у нашій квартирі є газ – а у нас противогаз, а в нас газопровід – змагання…
Ваша родина така… така… така , така кров, твої батьки…
А твої батьки ….
Не шукати свого – Павло: всі шукають свого… Тимофій!
«Дiї 15: 3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям». (коли ти шукаєш свого – ти зосереджений, що тобі, як до тебе. Тебе не видно, але Божа любляча ціль досягається, люди спасаються)
Фальшиві єдності – там де, ми об’єднуємось , що робимо ім’я собі!
Ми всі будуємо вежі, – ЗРОБИТb СОБІ ІМ’Я. Бог руйнує вежі, бо вони зруйнують нас!
«Кожен шукає більше свого, аніж спільного, Христового».
Суперечка – це змагання за своє достоїнство!
Один народ хоче підкреслити свою вищість або не гіршість… значимість власного я. І робить це на релігійному грунті.
Релігія сама по собі – не вирішує бажанням звеличувати свою значимість або захищати від приниження свою значимість.
Найбільш криваві війни – це релігійні війни, коли ми використовуємо релігію, щоб будувати свою «Вавилонську вежу»!
Вавилонські вежі – СЕРЦЕ РОБИТЬ ІЗ БУДЬ ЧОГО ДО ЧОГО ПРИКЛАДАЄ РУКУ.
МОЯ РОБОТА, МОЄ СЛУЖІННЯ, МОЄ…
Привід дискусії – спасіння за людської значимості, кращістю, привілегією…
ВСІМ ПОТРІБНА БЛАГОДАТЬ!
Практичні рецепти писання:
« Дiї 15:9 і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.10 Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?11 Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони». (однаковість, нема чим хвалитись)
1. Згадай і зміцнись благодаттю! Тебе спасла тільки благодать – незаслужена.
Один спосіб не грати в героя – це згадати, свого героя.
Не помпезними словами – а смиренним серцем!
Моя цінність і значимість в Христі.
Ми всі грішні.
Ми не принижуємо.
Ми не самостверджуємось. Значимість – ми шукаємо досягнення цілей Божих і Його завдань.
Ми не боїмось бути малими.
2. Цінування спільного Божого більше ніж особистого!
«Дiї 15:4 Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними». Вони щиро хвалять Бога
3. Подивіться, приглядайтесь як робить Бог і що робить Бог – … потрібно смирення, щоб це сказати… (безжалісно чесно оціни)
Чи Бог благословляє твій шлях, Бог благословляє… можна обманювати себе, натягувати, «важко тобі іти проти рожна»… Бог добрий, але… ти отримуєш добро від Бога.
«Дiї 15:6-7 І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю. (ти підвладний)7 Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували».
«Дiї 15:15 І пророчі слова з цим погоджуються, як написано…»
4. Підвладне шанування Божих вповноважень, які підтверджені Словом і вірністю в часі!
Це не просто – слухайте мене, бо я знаю, що я правий!
« Дiї 15:15 І пророчі слова з цим погоджуються, як написано»
Чути пророчі слова – слово від Бога, це відповідальна роль, це робота пророка передавати Слово.
«Дiї 15:24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі…»
- молода пара – ми самі собі знаємо, ми собі вирішили! – (ти шануєш Божі вповноваження)
- Бог поставив батьків для мене в моє життя!
- як це поможе – ти станеш людиною, яка шукає не свого, а Божого!
«Дiї 15:12-13 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!3 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене».
5. Вчись слухати, вміння слухати головна якість учня.
Мало слухання, тому що мало учнів.
« Дiї 15:10 Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?»
6. Створювати правила для добро – а не з ціллю надійнятись, принизити, помучити. Я і Павло… Це має помогти йому…
« Дiї 15:24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі…»
7. Приймати правила з пошаною інституту влади…
Зараз слухайте тих, кому ми доручили!
« ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду…»
Це рішення потім було також з часом модифіковане – воно не було ідеальне… БЛУД – гріх…
Сам Павло потім каже – що ідол ніщо, але щоб не спокушати
«ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду…» Але на цьому етапі таке.
Як Бог торкається серця через Євангельську суть уривку і Євангельський контекст Писання!
Бог прийняв!
Ціль Божа не обмежити, а благословити!
Любов!
За єдність!
Як може людина пізнала єдність із Богом, яка пережила благодать Божу, пережила незаслужене прощення – не боротись за єдність, не прикладати зусиль до… ?
Причастя – ми частина одного тіла!
