Дiї святих апостолів 2 : 1-13
«Коли ж почався день П’ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немов би вогненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав. Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.
А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!… Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились? Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, і Фріії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!
І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має? А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим!».

Надзвичайна, дивовижна подія. Дивовижна дія!

Різні реакції осіб, які знаходились на цій події :

1.  учасники
2.  нерозуміючі спостерігачі
3. скептики – критики.

Дія Божа – виявлення сили Божої. Точне виконання обіцянки. Бог неймовірним способом діяв у цей час!
«Язики – вогняні»- вогонь представлено, як символ дії Божої. Апостол Лука представляє Ісуса як нового, кращого, більшого Мойсея. Бог явився Мойсею у вогняному кущі. І промовляв до Нього. Результатом дії Божої : спасіння багатьох людей, життя почало набувати значення; ти починаєш розуміти, що на своєму місці; ти розумієш, що тебе використовує Бог по призначенню.Бог діє: слабкі, перелякані – стають сміливими і впевненими; самолюбиві – щедрими; горді – добрими.

Що потрібно для такої дії?

Різні мови – це результат прокляття за те, що людина шукала свого, для самоствердження. Бог дає силу долати прокляття, дає силу Духа Святого, який допомагає долати наслідки прокляття, дає розуміння іншої мови і благовістя. Згодом, учні Ісуса Христа переживають повноту життя, що із радістю віддадуть життя за Христа.
Бог перемагає гріх – наш егоїзм, самоствердження і дає силу долати його наслідки.
Сатана – майстер підробок в коринфській церкві, де через декілька десятків років починає вже цей « дар » використовувати для самоствердження. А Бог є Альфа і Омега, Початок і Кінець, за Ним завжди буде перемога! Ціль дії Духа Святого – говорити про великі діла Божі, привертати увагу до Творця Небесного.

⦁ Учасники – це ті, хто: перебували в учнівстві; корились Ісусу; перебували в молитві; перебували в єдності, мали одну ціль, турботливі, довірливі стосунки єдності навколо цієї цілі.
⦁ Спостерігачі: цікаві, цинічні скептики, критики.

Бог діє, через проповідь апостола Петра – і звинувачувачі стають учнями. Дух Святий діє вірою, істиною, що проходить через розум людини. Дух Святий не відключає наш розум, а наповнює його.
Дії святих апостолів 2: 14-21
« Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх! Бо не п’яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня, а це те, що пророк Йоіл передрік: І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися. І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!
І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму. Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний! І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім’я, той спасеться.»

Апостол Петро пояснює, що відбувається те, про що говорив пророк «… а це те, що пророк Йоіл передрік…». Про що ж він попереджав? Буде особливий день – День Господній, великий і славний.

День Господній. (Дія Божа)
– переміниться сонце на темряву.

Що ми бачимо?
⦁ Дух Божий зійде на людей Божих.
⦁ Переміниться сонце на темряву.
Йоіла 1:1-3 «Слово Господнє, що було до Йоіла, Петуїлового сина. Послухайте це, ви старші, і візьміть до вух, усі мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків? Оповідайте про це синам вашим, а ваші сини своїм дітям, а їхні сини поколінню наступному.»
Слово від Бога, яке потрібно усім, кожному, – це слово Автора життя, Творця.
Йоіла 1:4- 20 « Що лишилось по гусені, зжерла те все сарана, що ж зосталося по сарані пожер коник, а решту по конику зжерла черва. Пробудіться, п’яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших! Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисленний, його зуби як лев’ячі зуби, а паща його як в левиці. Виноград Мій зробив він спустошенням, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли. Голоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва свого. Жертва хлібна й жертва лита спинилася в домі Господньому, впали в жалобу священики, слуги Господні.
Спустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів’яла оливка. Засоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигнуло жниво поля. Усох виноград, а фіґа зів’яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів. Опережіться веретою, і ридайте, священики, голосіть, слуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, бо хлібна жертва і жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!
Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа. Горе дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення! Чи ж з-перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха? Покорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя. Як стогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари спустошені!
До тебе я кличу, о Господи, пожер бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі. Навіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!»

Петро проповідує – і каже ви розіп’яли сина Божого. Ви грішите. Це дуже нетипова проповідь для нашого часу «душевного позитиву соціальних мереж» і відсутності справжньої любові.
Петро любить по-справжньому і не боїться говорити правду. Він закликає: пробудіться, плачте, ридайте!

Що ви відчуваєте, коли чуєте такі слова? Які емоції у вас виникають? Не хочеться таке чути?
Чи ви думаєте, що Бог мене не любить? Можливо ви згадуєте вірш : «…кого любить того і карає, і б’є всякого сина якого приймає…»

Яка Божа ціль, чому він допускає всі ці проблеми? Чому так багато? Яка проблема Його турбує? В чому Він бачить корінь наших проблем?
Давайте по черзі, по етапах розглянемо основні моменти:
1. Бог любить нас і гнівається одночасно. Як це можливо? (коли Петро згадує пророка Йоіла – вони розуміють що в «халепі»)
2. Він любить нас і тому гнівається на нас, що ми самі нищимо себе – Він любить нас краще ніж ми себе. Чи вірите ви в це?
3. Щось не так із нашою любов’ю: ми себе любимо якось неправильно! (Потрібно любити себе якось по-іншому) Психологія каже: полюби себе… Не кури, не пий, займись спортом – полюби себе…
4. Перша заповідь – « Люби Бога усім серцем, силою, розумом…» Наша проблема: Ми забрали в Бога і взяли собі.
Ми зайняли місце Бога, і кажемо – що нашою проблемою є те, що ми себе недолюблюємо. Ми живемо в світі наповненому егоїстичними людьми, які кажуть, що вони себе замало люблять, і це залишається для них головною проблемою.
В нас, насправді, проблеми із любов’ю до себе. Ми не вміємо правильно себе любити! Ми не любимо Бога усім серцем. А наскільки важливо любити, бо любов – це послух .
5. Нормально любити себе. Проблема, що ми любимо себе більше ніж Бога і більше ніж ближнього. Ніхто не бажає собі зла, більше того Бог не вчив нас ненавидіти. Він мотивує нас любов’ю до Себе. Дивіться що ви робите із собою, як ви нищите своє життя, вас чекає суд – включіть здоровий глузд!
В Біблії є місця, які на перший погляд протирічать цьому твердженню: хто не зненавидить самого себе – не може бути учнем Моїм!
6. Ключові психологічні симптоми,що вказують не на проблему нестачі любові до себе, а на проблему нестримної, надмірної любові до себе.
⦁ А) Залежності – це добровільне рабство.
⦁ Б) Страх.
⦁ В) Гнів.
⦁ Д) Депресія (самоправедність, самоствредження, самозначимість).
7. Корінь проблеми не у вмінні спілкуватись і не нестачі підбадьорення, а в нестримному бажанні людини жити для себе.

Що є ключовими цілями нашого життя?

В учнів були одні цілі, а стали інші – послух, відкритість до дій!
В посланні Дії святих апостолів 1:8 «Ви станете моїми свідками…» Якими є наші цінності, якщо це не Бог і Його доручення. Ми любимо щось більше ніж Бога і Його доручення. Ми самі крадемо в себе радість та повноту життя!
Що робити, коли не ті цінності, коли в серце «набивається пісок» світських цінностей?
В пророка Йоїла, у другому розділі з 1 по 27 вірш написано: « Засурміть на Сіоні в сурму, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешканці землі, бо прийшов день Господній, бо близько вже він, день темноти та темряви, день хмари й імли! Як несеться досвітня зоря по горах, так народ цей великий й міцний. Такого, як він, не бувало відвіку, і по ньому не буде вже більш аж до літ з роду в рід! Перед ним пожирає огонь, і палахкотить за ним полум’я! Земля перед ним, як еденський садок, а за ним опустіла пустиня, і рятунку від нього нема!
Його вигляд ніби коні, гарцюють вони, наче ті верхівці! Як гуркіт військових возів, вони скачуть гірськими верхів’ями, як вереск огнистого полум’я, що солому жере, наче потужний народ, що до бою поставлений. Народи тремтять перед ним, всі обличчя поблідли.
Як лицарі, мчаться вони, немов вояки вибігають на мур, і кожен своєю дорогою йдуть, і з стежок своїх не позбиваються, не пхають вони один одного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа упадуть, то не зраняться.
По місті хурчать, по мурі біжать, увіходять в доми, через вікна пролазять, як злодій.
Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темніють, а зорі загублюють сяйво своє.
І голос Свій видасть Господь перед військом Своїм, бо табір Його величезний, бо міцний виконавець слова Його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто зможе його перенести?
Тому то тепер промовляє Господь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням! І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий Він та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий, і жалкує за зло!
Хто знає, чи Він не повернеться та не пожалує, і по Собі не залишить благословення, жертву хлібну та жертву ту литу для Господа, вашого Бога. Засурміть на Сіоні в сурму, оголосіть святий піст, скличте зібрання!
Зберіте народ, оголосіть святі збори, старців згромадьте, позбирайте дітей та грудних немовлят, нехай вийде з кімнати своєї також молодий, молода ж з-під свого накриття!
Між притвором та жертівником нехай плачуть священики, слуги Господні, хай молять вони: Змилуйся, Господи, над народом Своїм, і не видай на ганьбу спадку Свого, щоб над ним панували погани. Нащо будуть казати між народами: Де їхній Бог?
І заздрісним стане Господь за Свій Край, і змилується над народом Своїм. І Господь відповів і сказав до народу Свого: Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і насититесь нею, і більше не дам вас на наругу народам.
А цього північного ворога віддалю Я від вас, і його в край сухий та спустошений вижену, його перед до східнього моря, його ж край до того моря заднього. І вийде злий запах його, і підійметься сморід його, бо він лихо велике чинив. Не бійся ти, земле, а тішся й радій, бо велике Господь учинив!
Не бійтеся, ти пільна худобо, бо пустинні пасовиська зазеленіють, бо дерево видасть свій плід, фіґовниця та виноград свою силу дадуть.
А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Господом, Богом своїм, бо вам їжі Він дасть на спасіння, і найперше зішле вам дощу, дощу раннього й пізнього.
І токи наповняться збіжжям, чавильні ж кадки будуть переливатись вином молодим та оливою. І надолужу Я вам за ті роки, що пожерла була сарана, коник і черва та гусінь, Моє військо велике, що Я посилав проти вас. А їсти ви будете їсти й насичуватись, і хвалитимете Ім’я Господа, вашого Бога, що з вами на подив зробив, і посоромлений більше не буде народ Мій навіки! І пізнаєте ви, що Я серед Ізраїля, і що Я Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, і посоромлений більше не буде народ Мій навіки!»

Петром у проповіді сказано: Дії 2:20,21 « Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний! І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім’я, той спасеться».

Коли помер Христос – сонце затемнилось.
В кінці часів – хмари також будуть згущатись.
Вихід у всьому – кликати Господнє ім´я. Але самому не вдасться нічого зробити. Тому взивай до Царя, який може спасти, визволити і завоювати для Себе нас.
Це ціль наша, щоб Бог був серед нас! Щоб Він діяв в нашому житті! «Оголосіть святий піст» – щоб Діяв Бог.