28 Як вийти із гарячої суперечки наповненим радістю?
Дiї 13: 42-52
« 42 А як стали виходити вони, то їх прошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова. 43 А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павлом та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій. 44 А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Слова. 45 Як юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати. (ми не бачимо та не визнаємо свою заздрість. Ми просто замість того, щоб віддати належну пошану вступаємо в суперечку. Спосіб підняти себе за рахунок когось. Закритість… Чому? Щось тримає…)46 Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми звертаємось. ( тема суперечки: чому до поган? Ви зневажаєте Бога… Вам говорилось це роками… Ви закриті… Ви нічого не робите із тим, що вам говорилось. Ви говорите, а вас відкидають. Ні, це не вас відкидають, – це ви відкидаєте слово, яке роками говорилось вам.) Прийміть Слово. Бог приймає кожного. Він послав Слово і хто приймає Його – того приймає Бог.47 Бо так заповів нам Господь: Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі! Завдання, доручення, місія, ціль, задум – кінцева ціль всього – край землі. Ще і ще є робота!48 А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.50 Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли переслідування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі. 51 Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконію.52 А учні сповнялися радощів і Духа Святого.»
Місія – це план Бога для їхнього життя! Зміст життя – нести Євангелію.
Як тільки почалась місія – почались протистояння.
Дії 13: 45 « Як юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.»
Як тільки табір виникають різні перешкоди. Як тільки ми захотіли йти в місто – виникають щораз більше перешкод.
Християнство. Місія. Війна!
Одна із таких перешкод – це суперечки!
Суперечки – забирають дуже багато енергії
Є звичайно люди яким здається, що вони черпають свою енергію в суперечках – це руйнує життя.
Згадайте: якими емоціями ви наповнюєтесь?
Дії 13:52 « А учні сповнялися радощів і Духа Святого.»
Як наповнитись радощами не дивлячись на суперечки?
Як вийти із гарячої суперечки наповненим радістю?
Як долати це протистояння, і наповнюватись ще більше силою життя для Бога?
Декілька попередніх ремарок: із загального вчення, Писання про суперечки!
1 Тимофiя 6:1-5 « 1 Усі раби, які під ярмом, нехай уважають панів своїх гідними всякої чести, щоб не зневажалися Боже Ім’я та наука. 2 А ті, хто має панів віруючих, не повинні не дбати про них через те, що браття вони, але нехай служать їм тим більше, що вони віруючі та улюблені, що вони добродійства Божі приймають. Оцього навчай та нагадуй! 3 А коли хто навчає інакше, і не приступає до здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та до науки, що вона за правдивою вірою, 4 той згордів, нічого не знає, але захворів на суперечки й змагання, що від них повстають заздрість, сварки, богозневаги, лукаві здогади, 5 постійні сварні між людьми зіпсутого розуму й позбавлених правди, які думають, ніби благочестя то зиск. Цурайся таких!»
Уривок про пошану до влади Божої! При чому віруючі вони чи ні!
Бажання сперечатись – це духовна хвороба!
Маючи свою думку, це не означає , що не можна висловлювати її .
Компанії Google потрібні люди, які активно думають. І кожен керівник бажає почути думку чи ідею, яка краще буде розвивати їхній відділ.
Декілька попередніх ремарок:
Краще не руйнувати, а будувати!
Краще займатись збудуванням, а не руйнуванням. Павло і Варнава чим займались – ішли і проповідували. Вони створювали нові церкви, а не займались суперечками! Суперечки повстали проти них!
Але є :
- Ми на війні, проти нас будуть протистояння, суперечки, приниження, паплюження та інше. Це не так,… то не правильно ітд.
- Ми повинні не погоджувати, – якщо це в межах нашої відповідальності.
Загальновідомі ключові принципи для тих, хто критикує (юдеїв).
Часом ми подібні на юдеїв.
- Критикуєш – роби по фактах, а не на домислах і підозрі мотивів. (судиш по своєму гордому, амбіційному серцю)
- Пропонуй збудовуючу альтернативу.
- Не говори з позиції останньої інстанції. (самовпевненості ) (вердикт, ти маєш вирішити так, тут нема про що говорити). Ти можеш мати свою думку і в тебе може бути можливість висловити її.
Ми знаємо самі, чому так часто часто ці принципи? (ми каємось, «я зірвався», «я більше не буду»… і знову,і знову те саме )
Мотиви серця всередині.
Дії 13: 45 « Як юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити богозневажати.» (ми не бачимо, не визнаємо свою заздрість. Ми замість того, щоб віддати належну значимість своєму опоненту – створюємо суперечку , і в такий спосіб піднімаємо себе на за рахунок когось.)
Ми не можемо втриматись на поверхні, якщо суперечка є в серці! Ми у своєму серці починаємо війну!
Заздрітсь… – до чого? Їх слухають, їх поважають!
Якщо б вони любили Бога – вони би самі хотіли слухати.
Якщо б вони любили Бога – вони би раділи тому, що дізнаються про Нього.
Але вони продовжували понад усе любити себе!
Галатів 2:20 « Живу вже не я, а Христос в мені…» – це не їхні слова. Вони ще жили своїм «Я».
Як наповнитись радощами не дивлячись на суперечки? ( не вступати у неї (суперечку).
Учні Христа – не ви вступаєте, а хтось.
Згадаємо контекст: перші учні, люди, через яких Бог будував церкву; вони не мали чого від себе самих; вони не були якимись особливими людьми; їхня сила була не в їх достоїнстві. Дух Ісуса Христа оселився в них!
Галатів 2:20 « І живу вже не я, а Христос…»
Павло – член синедріону, сам чиним протистояння; і раніше не просто суперечкою, не просто словесним приниженням, а фізично. Сьогодні він сам терпить протистояння і перемагає не агресією, злістю, людським гнівом, а перемагає так, що в результаті всього наповнюється радістю!
- Він переслідував – його переслідують.
- Несправедливо судив, огульно, поспішно, із злим серцем – його несправедливо судять.
- Він звик до владних повноважень, проштовхувати своє – зараз проти нього це все.
- Він звик агресивно – проти нього принципово агресивно настроєні.
- А тепер він інший, не є учасником конфлікту; спокійно пояснює, турбується і має радість у Господі!
Як вийти із гарячої суперечки наповненим радістю?
Дії 13:46 « Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми звертаємось.»
Мужньо, сміливо, безстрашно говорити чітку ясну правду в любові!
Не нагло, а прямо з любов´ю. Суть – відкритись до доброї волі Божої. Це неозначає грубо, але чітко і ясно!
( тема суперечки: чому до поган? Ви зневажаєте Бога… Вам говорилось це роками… Ви закриті… Ви нічого не робите із тим, що вам говорилось. Ви говорите, а вас відкидають. Ні, це не вас відкидають, – це ви відкидаєте слово, яке роками говорилось вам.) Прийміть Слово. Бог приймає кожного. Він послав Слово і хто приймає Його Слово – того приймає Господь.
Дії 13: 47 « Бо так заповів нам Господь: Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі!»
Завдання, доручення, місія, ціль, задум – кінцева ціль дійти до краю землі. Ще і ще є робота!
Дії 13: 48 « А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили.»
Дії 13: 51 « Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконію.» (не ради себе)
- Припинити суперечку, не вв’язуючись в неї, продовжити місію свого життя: нести світло Євангелії Христа.
« обтрусивши із ніг своїх » – часом це прокляття. Часом – це припинення стосунків.
- Мотив – безкорисність і бажання будувати, а не руйнувати.
Друга – суперечка 16 століття
Дії 13 : 48 «А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.» Чому Лука робить встаку «хто був призначений»?
Суперечники утверджували себе, а Лука – Ісуса.
Римлян 9 : 16 -20 « 16 Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.17 Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.18 Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує. 19 А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його? 20 Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?»
Риторичне питання… не скажеш – будь просто вдячний!
Навіщо сперечатись про те, про що не хотів сперечатись навіть Павло! Він не дав відповіді!
Дії 13:49 « І ширилось Слово Господнє по цілій країні.»
Третя головна суперечка
Є інша головна суперечка – вона є суттю цього конфлікту. Конфлікт – суперечка з Богом!
Бог прийшов до своїх, але вони не прийняли. Пішов до інших – заздрили! Погани не гірші за нас!
Чому: внутрішнє глибоке, горде самолюбство?
Є моменти, коли ми не розуміємо Бога!
Ми не розуміємо та споримо з Ним? Чому? Чому?
Є моменти, коли ми самі хочемо спасати себе.
Бог «поганий», а «Я» великий!
Ти продовжуєш сперечатись із Богом? (ти називаєш це м’якими словами; не розумієш, це неможливо… )
Дії 13: 52 «А учні сповнялися радощів і Духа Святого.»
Ти грішник , який потребує прощення!
