Дiї 13:1-12
«1 А в Антіохії, у тамошній Церкві були ці пророки та вчителі: Варнава й Семен, званий Ніґер, і кірінеянин Луцій, і Манаїл, що був вигодуваний із тетрархом Іродом, та ще Савл.2 Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх! 3 Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили. 4 Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкію, а звідти до Кіпру відплинули.5 Як були ж в Саламіні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до послуг же мали й Івана. 6 А коли перейшли аж до Пафи ввесь острів, то знайшли ворожбита одного, лжепророка юдеянина, йому на ім’я Варісус.7 Він був при проконсулі Сергії Павлі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Савла, і прагнув послухати Божого Слова.8 Але їм опирався Еліма ворожбит той, бо ім’я його перекладається так, і намагавсь відвернути від віри проконсула. 9 Але Савл, що й Павло він, переповнився Духом Святим і на нього споглянув, 10 і промовив: О сину дияволів, повний всякого підступу та всілякої злости, ти ворогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати простих Господніх доріг?11 І тепер ось на тебе Господня рука, ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до часу! І миттю обняв того морок та темрява, і став він ходити навпомацки та шукати поводатора… 12 Тоді той проконсул, як побачив, що сталося, увірував, і дивувався науці Господній!»

Перша місіонерська подорож, починаються великі пригоди. Втілення. У Діях святих апостолів 1:8 розповідається :

« Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.»

Гоніння – ідуть благовістити, але не поганським народам.

Петру і Корнилію Бог відкриває – волю про спасіння поган . Павло іде в Дамаск.

В Антіохії багато поган покаялись. Приходить Варнава із Єруслиму.

Утворюється місіонерська церква – Центральна місіонерська церква звідки почалась Євангелізація на всю Римську імперію.

1 подорож

Пафа – місто проконсула Риму, Венера вийшла із моря.

Варнава – походить із Кіпру. Дії 1:8 – в житті, служінні Варнави.

Савл – головний персонаж історії:

Дії 13:6-8 «6 А коли перейшли аж до Пафи ввесь острів, то знайшли ворожбита одного, лжепророка юдеянина, йому на ім’я Варісус. 7 Він був при проконсулі Сергії Павлі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Савла, і прагнув послухати Божого Слова. 8 Але їм опирався Еліма ворожбит той, бо ім’я його перекладається так, і намагавсь відвернути від віри проконсула.»

Ми не воюємо проти організацій, не проти партій, обставин, людей.

Є Духовний світ. (не видимі: угарний газ, повітря, енергія)

2 Коринтян 10:3-5 « 3 Бо ходячи в тілі, не за тілом воюємо ми, 4 зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь, ми руйнуємо задуми, 5 і всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога, і полонимо всяке знання на послух Христові…»

Ми знаходимось на війні. (віра в Бога – це «чарівна паличка», життя курорт і наша головна ціль бути щасливими. І треба любити Бога, що це все отримати: читати, ходити, жертвувати).
Противник сильний та небезпечний. Його ціль знищити нас! «Ворог знищений» Павло: нам відомі його задуми.

Він хитрий, діє через нашу гордість та егоїзм: сатана діє не через аномалії, як у фільмах жахів. Часто не прощенням, образою , ожорсточеним серцем, обманом, який руйнує сім’ї, розколює церкви, вводить у депресію, мучить емоційно, спонукує самостверджуватись.

Кожен із нас проходить труднощі, певні перешкоди. Якщо ми долаємо їх тільки в горизонтальній сфері, не думаючи як нам воювати в невидимому світі, то ми б’ємо в пусту повітря! Як подолати духовний спротив, духовну війну.

Дивовижна Зброя, яка долає духовне протистояння в місії.

Ми не можемо надіятись на перемогу в духовному світі технічними засобами.

Духовна зброя.

Дії 13:12 « Тоді той проконсул, як побачив, що сталося, увірував, і дивувався науці Господній!»

Вчення

Не просто містика! Ми би хотіли таку містичну силу, яка б могла вражати. Як практикувалось це вчення? Істина, доктрина!

Ефесян 6:13-17
«13 Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати. 14 Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности, 15 і взувши ноги в готовість Євангелії миру.16 А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого. 17 Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже».

Дія. Що він побачив у цьому вченні, що вона дієва! Зв’язка: Істина – характер.

Сильне вчення в дії

Наука сильна, дієва, – така що захоплює.

Наше серце повинно просочитись вченням і являти силу характеру природи Божої.

1. Служіння – це спосіб життя. Це не просто теорія, знання, роздуми, – активне життя в дії, служіння, яке на перше місце Лука поставив.

Часом малюють нам такий образ: молимось – Бог скаже і тоді будемо робити.

«Вода не тече під лежачий камінь».

Служіння – це стан відродженого.

2 Коринтян 5:15 «А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.»

Піст, підсилена молитва!

2. Спрага за Богом виявлена в посилених молитвах!

Вони пізнавають Бога і хочуть Йому все віддавати. Це не служіння де б усі думали, що я хороший, щоб стверджувати свою значимість.

це відповідно служить перевіркою на щирість у служінні. Заради Бога воно чи заради себе.
Якщо я люблю Бога – я прагну бути із ним.
Якщо я люблю Бога – я віддаю себе Йому.

Якщо нема хоча б одного, в стосунках із Богом, то все це створено штучного. Насправді любов набагато менша ніж я хочу думати.

Наслідки: плід підроблений. Не цілісний.

3. Серця відкриті і чутливі до покликання.

Сильна церква – багата служителями.

Служити і постити. Покликання – чи відкритий я сьогодні?

Чи починаємо ми думати про покликання, коли щось не так? – бо коли ми готові на все для Бога, якщо Він тоді скаже?

4. Єдність доказ ведення Духом.

В розумінні «руки поклали і відпустили, вповноважили» – це наділення силою Божою.

Єдність завжди будується навколо одної цілі.

Не єдність, коли в кожного свої приховані цілі та бажання.

Ціль поставив Христос для всіх одну.

Чому буває багато не єдності? ( християни мають одну ціль, але при цьому можуть мати багато свої прихованих під-цілей)

Служіння стають не об´єднуючими.

Служіння можуть бути подібними байці « Лебідь, рак і щука».

Необхідно перевіряти своє серце!

Руки поклали

5. Бог виливає свою силу через духовні вповноваження.

Дії 6:6 (на дияконів) « їх поставили перед апостолів, і, помолившись, вони руки поклали на них.»

Дiї 8:17 «Тоді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого! «

Дiї 8:19 «… і сказав: Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого покладу свої руки, одержав би Духа Святого!»

Дії 12 Ананій поклав руки на Павла – і він став видющим!

Дiї 13:3 «Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.»

Дiї 14:23 «І рукопоклали їм пресвітерів по Церквах, і помолилися з постом та й їх передали Господеві, в Якого ввірували.

Дiї 28:8 «І сталось, що Публіїв батько лежав, слабий на пропасницю та на червінку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоровив його.»

Дії 13:5 «Як були ж в Саламіні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до послуг же мали й Івана.»

Вони звіщали та робили все можливе , щоб звіщати краще.

6. Служіння – це не шукання своєї значимості, а готовність помагати!

Не спосіб здобути авторитет, добру репутацію.

Зрозумійте те, що навіть із служіння « миття ніг » ми можемо зробити собі значимість.

Починаємо із пафосом говорити про миття ніг. Говоримо про те, що інші цього не роблять.

І показуємо, що ми не гірші, а ви не кращі, – а можливо ще і гірші.

Ми повинні бути готовими, « помічниками», в чиємусь служінні, і тоді коли це потрібно.

Вони звіщали і все робили, щоб звіщати краще.

Марк – став великим служителям. Згодом Павло покликав його собі в поміч – і це нормально було для них.

Ревність за Бога та Євангелію.

7. Нульова толерантність до протидії Богу та Євангелії. Ревна любов до Бога та Євангелії.

Нульова толерантність до корупції.

У медицині, термін «толерантність» означає повну або часткову відсутність реакції на чужорідні речовини. Організм втрачає здатність до самозбереження і стає байдужим до наявних загроз. Це хвороба. Однією з форм толерантності є «імунний параліч». Натомість, ознакою здоров’я є імунітет — природня властивість організму боротись проти проникнення в організм чужорідного. Антонімом до слова «толерантність» може бути – нетерпимість.

А як вам Церква, яка стає толерантна до світу, до гріха? Виправдовує:

Коли релігійні керівники вимагають від людей чогось не Біблійного.
Або коли керівники говорять про Біблійне , а люди в непослусі – і ми толеруємо.

8. Жертва собою і своєю репутацією, своєю славою, значимістю, добрим іменем. (найважча і найбільша жертва)

Найбільша і найважча жертва – це жертва своїм авторитетом!

Протидія проти Божого ведення

9 Для Божого ведення – необхідний духовний поводир.

Бог нікого не примушує. Він забирає свою руку, яка постійно турбується про тебе, на якийсь період, – і ти починаєш відчувати потребу! Так часто в нашому житті.

«дивувався науці Господній!»

10. Проповідували не своє і не від себе, а науку Господню, яка спасла їх самих.

Христос переміг – ми самі безсиллі це зробити. Його характер, через Духа, – як промокашка, яка відновлює нашу особистість до початкового Господнього задуму!

Один із показників, які засвідчують прийняття нами Євангелії – ми вміємо бути слабкими, не жаліючи себе, і в одночасно можемо бути спокійними!