23 Як побачити Божу благодать?

Дії 11: 19-30  «19 А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв. 20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса. 21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!22 І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Антіохії послали Варнаву. 23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато народу до Господа! 25 Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати. 26 А знайшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів. 27 Прибули ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохії. 28 І встав один з них, на ймення Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за Клавдія був.29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили. 30 Що й зробили, через руки Варнави та Савла, пославши до старших.»

Як побачити Божу благодать?

У кожного з нас із різними речами може асоціюватись слово благодать. В різних речах ми її бачимо.

На попередньому служінні  ми говорили про  ізраїльський народ.  Важко було прийняти той факт, що інші  нації також можуть бути спасенні, і можуть  отримати Духа Святого.

Матвія 28:19 « Тож ідіть, і навчіть всі народи…»

Дiї 1:8  « Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.»

Дiї 8:1,4  «А Савл похваляв його вбивство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських…. 4 Ходили тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили.»

До цього не виходили з Єрусалиму…

Дiї 11:19 «А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв.»

   Отже,  ви бачите, що ця проблема вирішувалась дуже повільно. Багато раз, в різний спосіб Бог виявляв істину, яку Дух Святий  поширював.

« 20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса.»

1.  Передумова №1 – слухання, послух,  повеління благовістити!

       Передумова : не завжди  нам може здаватись, що ми все  чуємо. А коли не чуємо, то нам може здаватись, що Бог не говорить, тоді коли він говорить.

• Я не чую – чую але не слухаюсь.
• Я чую – насправді чую , але щось своє.

Потрібна неймовірна чесність із самим собою.  А це те, що по спостереженню нам людям вдається найважче…

Чи ми молимось із ціллю щось почути,  бути виправленим?

Дії 11:21 « І була рука Господня з ними, і велика кількість увірували, навернулись до Господа».

2.  Передумова №2 – люди навертаються до Господа!

Само по собі  це не є абсолютною гарантією побачити Божу благодать!

Що ми бачимо!

1. Можна зібрати людей на їх фізичні потреби( наприклад  їжа ).

2. Можна зібрати людей на їх психологічними бажаннями ( наприклад : похвала, прийняття, теплі слова любові, можливість досягнення ).

Дії 11:22 «Дойшов слух про це до церкви Єрусалимської, і поручили Варнаві іти в Антіохію».

3. Служіння набуває розголосу, популярності, про вас знають і чують!
Вас запрошують.  Про вас дізнаються. Про вас говорять люди!

Це все ще не є достовірним доказом. Служителі в Єрусалимі не переконані і  відносяться з насторогою, посилають Варнаву, надійного служителя, який користується довірою!

Варнава – побачив благодать! Що Він побачив?

Те що багато людей  спасались – він чув про це.

Це не переконувало братів – спосіб життя цих людей, спосіб стосунків, культури, характер цих стосунків.

2 головні цілі життя:

• Характер Ісуса.
• Відтворення.

Ісус говорив фарисеям, що вони ідуть в далекі землі, щоб зробити людей євреями і робити їх гіршими за себе!

Ізраїльський народ  мріяв про процвітаючу країну, а Божа ціль була в тому, щоб  зміняти характер Ізраїля!

Люди спасались, але коли спасались – акцентом їх життя було учнівство!

Не написано,що їх заставляли. Вони усвідомлювали свою потребу в цьому. Факту спасіння недостатньо. Ти відтворюєшся, якщо ти не живеш егоїстично.

І Якість і кількість!

Тільки якість – ні – все здорове в природі росте!

Тільки кількість – рано чи пізно – побудоване на гнилій опорі  впаде!

Отже:

1) Бог благодатний – це його характер. Ми пізнаємо Його і це змінює наш характер.

2) Чому Бог вічно щасливий? – Це його характер!

Чи є характер чимось твердим, надійним, однозначним. І так і ні…

З характером є також важкість неоднозначності. Ми можемо мати різні уяви про характер!

Благодать – це поблажливість, непринциповість щодо істини  аж до закривання очей на гріх із модним словом «не суди».

Чи благодать – це довготерпелива турбота, і довготепрепливе ведення в свою істину.

    Кожен виділяє свої чесноти і порівнює себе з іншими  за своїми перевагами.

Свої недоліки здаються меншими – інших більшими!

Ми бачимо Бога, бо люди нас хвалять, роблять нам добре. Нам може здаватись благодатною культурою просто, коли ми отримуємо те, що ми хочемо. Питання – чи міняємось в цій культурі? Про це може засвідчити церква?

     Коли я поділився темою із дружиною «ЯК »– вона відповіла: важко побачити благодать без бачення СВОГО гріха!

Як у нас із баченням свого гріха? – Чи росте у нас бачення свого гріха? Це необхідно, щоб бачити Божу благодать!

Коли перестає рости: Бог допускає речі, які виявляють!

Характер видно найбільше:
В суперечці.

В конфлікті.

В способі відстоювати свою думку.

В намаганні довести правоту, принизити, піднятись над кимось, а не шукати правду.

Назвіть 2 основоположних найбільших корінних гріха:

Пошана – це щось, що не направлено на себе, а на інших!

Посвячення – це віддача себе іншим!

Якщо в нас є пошана, але нема посвячення – це просто підлабузництво!

Якщо в нас є посвячення, але нема пошани – це чванливість!

Подивіться на характер, як Діє Божа благодать!

«20 А між ними були мужі деякі … і промовляли й до греків…».  Вона шанує інші народи, не принижує інші нації, якими б безбожними вони не були!
«20… благовістячи про Господа Ісуса.»  Вона турбується за спасіння, неспасенних і за Славу Господа. Шанує їх – це не халдеї! Це не насмішки.
«23… став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.»  Вона акцентує увагу на Христі – тримайся за Христа! Вона шанує Христа.
«24 І прилучилось багато народу до Господа!» – шукає спільного, а не свого.
«25 Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати»  Вона не насолоджується для себе – вона думає про тих, хто зараз не тут! Залучає Павла
«26 І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу.»
«28 І встав один з них, на ймення Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за Клавдія був.»
«29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности… постановили послати допомогу братам…»

Як видно людину незрілу ?

• Жарти які принижують інших.
• Девальвувати заслуги людини – інших між іншим.
• Просто не піднімати цінність інших.
• Піднімати цінність тих, хто ходить в неправді. (це підпільно не підтримувати тих, хто в правді)
• Це за спиною говорити про когось.
• Шукати до себе пошани і уваги, за спиною підривати чиюсь репутацію.
• Не дбати про спільні інтереси, а думати про своє. Спільні інтереси саботувати.
• Горіти своїм – неважно забувати і не думати про спільне.
• Перекручування фактів, щоб довести свою правоту.
• Заздрість успіху інших, чи радість і поміч успіху інших.
• Коли я навчався в інституті – ми розбирали такий термін:  людини-влади! Це не обов’язково людина домінантна і брутальна. Часто людина може бути спокійна і лагідна! Ми робимо це для своєї значимості. Добрі і привітливі.

    Ми не докінця усвідомлюємо значенням проблеми – характеру! Бог не хоче будувати наше царство, нашу значимість, а Свою!

    Один професор історії у провідному американському університеті говорив про християнство, яке впливало на культуру західного суспільства: Уявіть, пізно вночі ви на пустинній вулиці бачите стареньку жінку, із великою сумкою набитою грошима і дорогоцінностями.

3 умови в експерименті.

1. Вона не може вам протидіяти.
2. Вона не зможе вас розпізнати.
3. Це не протизаконно.

Зробите ви це чи ні? – за весь час не дивлячись на те, що це законно – ніхто не зробив би.

Бо:        А) ви слабак – ви не поважали б себе.

Б) ви думаєте про неї – як було б боляче їй.

В) свій варіант.

А) Етика самоповаги – етика культури сорому і честі. В якій головне сила і честь.

Б) Етика поваги до  інших – в якій найбільша цінність є любов!

Язичницькі англо-сакси зустріли монахів – вони жили в культурі сорому і честі.

А) вони б не забрали – бо це слабкість. Стоїцизм.

Б) монахи принесли із собою етику любові – англосаксонці подумали про те, що це божевілля. Вони вважали , що єдине, що може тримати суспільство в єдності – це сила і страх перед силою! Інакше суспільство розпадеться!

    Монахи почали вчити, що грає роль на соц.. клас і не нація, а те, що кожне творіння по образу Божому! Саме це вчення почало руйнувати рабство!

     Перша церква була відома через служіння людям. В середньовіччі завдяки поширенню християнства почало поширюватись благочинність, допомагати бідним і холодним. Ці ідеї мають саме християнські корені!

     Чарльз Тейлок: «Джерела Я» як ідентичнітсь повязується із культурою.

    Моральні ідеали – високі. Нема моральних джерел, які підтримували б їх. Мораль відносна.

    Коли люди не розділяють наші цінності  ми максимум, що можемо – це кричати! Ви би зрозуміли – якби були так освічені. Чи можемо ми формувати людей в нашому суспільстві?

– Ви повинні бути вірними собі. Ніхто не може вам говорити, що добре для вас – незалежно, що говорять суспільство, батьки, громада, церква. Ви повинні  їх підлаштувати під себе, а не під них. Не ви жертвуєте для них – ви підлаштовуєте їх для себе.

– Ви повинні робити вклад в правосуддя, ви повинні долати голод інших – це вимагає жертви! Для цього треба віддавати.

Аміші.

В 2006 році озброєний чоловік  пішов  у школу Амішей і взяв у полон дітей із школи.  Він вбив 5 дівчаток  7-13 років і потім він вбив себе. Через декілька годин після цього спільнота Амішей – прийшла до його батьків і до його жінки та дітей, та  сказали: ми хочемо бути із вами в наступні важкі дні.

Коли ховали  цього вбивцю  більше половини людей були Аміші.

Ось на що спроможна наша Американська нація – це ми в найкращому вигляді.

    Через 3 роки 3 соціологи видали книгу, яка називається «Благодать Амішей».

Нам не варто думати, що наше західне суспільство все ще спроможне здійснювати подібного роду вчинки.

Прощення – це акт самопожертви. Самозречення.

    Наша культура все більше стає споживацькою. Наша культура сьогодні навчає нас – ніколи, ніколи, ніколи не зрікатись себе. Що побачив би Варнава в нашому житті – чи це був би характер Христа!

    Культура Амішів основана на благодаті Христа. Ми спасенні Христом.

У Христа була вся слава і влада, і в Нього було повне право гніватись на нас як на своє творіння! Бо ми відвернулись від

Христа,що  прийшов на землю, і постійно віддавав, віддавав, віддавав.

Він віддав свою славу, став людиною  і пішов на Хрест – смерть, і сказав – прости їм бо не знають, що роблять!

Якщо ми віримо, що ми спасенні на самозреченні Христа, – тоді ми чуємо Христа, як Він говорить візьми свій хрест і йди вслід за Мною! Загуби себе, щоб знайти себе. Аміші «пропитані» цим  і тому вони спроможні!

    Я маю в Бозі все, – що мені потрібно  і тому я живу для Бога, і для мого ближнього!