Чи любили ви в дитинстві історію? Мені було дуже нудно на уроках історії! Мені було дуже важко запам’ятовувати певні події. І тим більше розуміти в чому значимість тої чи іншої події! Якщо ти розумієш історію, тоді вона тобі цікава.
Розуміти історію важко, бо кожному хочеться її розуміти, як йому вигідно. Кожен спотворює і перекручує факти так, як йому вигідно: росіянин, поляк, шовіністичний націоналіст (не патріот – любить ближніх, в любові говорить правду), шовіністичний націоналіст він подає факти і тлумачить їх так, щоб це надимало його націю над іншими.

Сьогодні перед нами екскурс в історію ізраїльського народу.
Це наша історія також, бо це дія Бога для спасіння усіх народів.
Це пише Дух Святий і тому, – можемо бути спокійними, що ми на твердому ґрунті, основі.
Людина, яка розповідає не є професійним вчителем, але демонструє нам неймовірну здатність розуміти історію. Так любить Бога і так цінує Божу роботу, багато роздумує про неї, не просто знає, а розуміє. Він не готував цю лекцію прямо зараз, він готував її, продумував впродовж свого життя і він живе цієї історією .
Звинувачення:
13,14 : « Також свідків фальшивих поставили, які говорили: Чоловік оцей богозневажні слова безперестань говорить на це святе місце та проти Закону. Бо ми чули, як він говорив, що Ісус Назарянин зруйнує це місце та змінить звичаї, які передав нам Мойсей».

Дiї святих апостолів 7: 1, 47-60
« Запитав тоді первосвященик: Чи це так?»…
« І Соломон збудував Йому дім. Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк: Мені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку? Хіба не рука Моя все це створила?
О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви! Котрого з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками, ви, що Закона одержали через зарядження Анголів, та не зберігали його!…
Як зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього… А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв, і промовив: Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!…
Та вони гучним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього! І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савлом.
І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!… Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив…»

Дуже сильна агресивна емоційна реакція! Це одне із свідоцтв закритого розуму!
Що зачепило їх так? Що обурювало? Степану інкримінують: зневагу до :

Святий Храм!
Божий Закон!
Звичаї Мойсея!

Степан старанно все розставляє по полицях, структурує якісно інформацію, передає їм всю їхню історію, аж до походження храму, передає їм всю суть храму і вказує на місце трьох речей. Він вказує на їх закритість розуму – вони, ще більше обурюються і вбивають його!
В чому ж проблема храму, закону, звичаїв? Всі три речі дуже хороші.

Храм місце поклоніння Богу займав 3-4 частину усього міста: духовний, громадський центр міста. Євреї дуже цінували і ревнували за храм.
Закон відношення до Слова, до Батька. Те як ти відносишся до слова, так і до людини!
Звичаї тут також не мають нічого негативного. Це те, що передали їм їхні наставники, новий заповіт також підтверджує і знов закликає шанувати наставників. Проблема стала тільки в одному – це стало для них цінніше ніж Бог. Вони почали використовувати традиції для служіння собі!

Хто для тебе номер один? Чи живеш ти для Бога?
О, знов про це! Це заїжджена істина – Бог номер один, живи для Бога!
Але не спішіть,- невже фарисеї не знали, що вони мають жити для Бога. Вони були переконані, що вони ревнують за Бога, живуть для Нього, служать Йому!
Ми можемо бути переконані! Як знати, що те, що ми робимо – ми робимо заради Бога, а не себе?

Ми можемо бачити ідолів там де їх нема і не бачити там де вони є!
Ми можемо часто звинувачувати ідолів, там де їх нема і спішити осуджувати когось.
Я вам більше скажу:
Бог не проти насолоди і навіть не проти підбадьорень :
комусь піти в кіно
комусь на море
Бог не проти антидепресантів певних, щоб вони могли привести в порядок наше тіло і щоб могли бути здібними роздумувати глибше!
Ісус вів спосіб життя такий, що його звинувачували в тому, що Він «гуляка». Звичайно, що це емоційна оцінка проти.
Але Ісус гуляв на весіллях де був алкоголь (там Він зробив своє перше чудо ). В Писанні не раз допускається вживання алкоголю, як певного антидепресанта.
(В нашій культурі ми наполегливо переконуємо і закликаємо утриматись від алкоголю повністю, бо в нашому суспільстві нема культури вживання алкоголю).
Це не означає, що тепер потрібно жити дуже аскетичним життям. З часом найбільший атеїст може любити аскетичне життя – йому нікого і нічого не треба.

Разом із тим – те, що є нашою відрадою може стати нашим ідолом!
Нас видають наші емоції та дії: нема миру! Насправді це небезпека для кожного із нас.
Ми щось хочемо і це впливає на наші емоції. Наша емоційність впливає на те, що хоче думати наш розум. Істина лежить на поверхні, але ми не хочемо її бачити, бо наше серце дуже хоче чогось і ми дуже мучимось через це! Наш розум закривається!
Чи є для тебе тема табу? Не говоріть зі мною про це! Це боляче для мене! – це говорить, що серце не зцілене, тримається за щось!
Ми виявляємо впертість, не готовність мінятись! Ми закриті до змін!
Якщо ми подивимось на фарисеїв, то яка реальна картина? Плоди їхньої віри в жалюгідному стані, країна в занепаді.
Продуктивність із великим мінусом! Але при цьому є величезна впевненість у своїй правоті! Вони не відкриті до правди, до змін переконань – вони вбивають Ісуса, вбивають Степана – будь-кого, щоб залишитись такими як вони є, і довести свою правоту!
Більшість із нас нікого не вбили, але своєю впертістю, поведінкою ми можемо вбивати, руйнувати церкви, руйнувати служіння, руйнувати стосунки!

Переконання і результати

Ми можемо мати обережну довіру своїм переконанням!
Як ми можемо бути на стільки впевнені в своїх переконаннях при відсутності результатів!
Як побудувати хорошу сім’ю?
Як правильно відноситись до жінки, чоловіка, коли в мене проблеми із цим?
Як схуднути? (В мене питають, як схуднути – мені здається я знаю, але результат поганий).
Як можна іншим розповідати, що таке справжня дружба ? Але в мене нема жодного справжнього друга!
Як заробити грошей? (Я можу)
Як організувати своє життя ? – я в повному хаосі!
Як встигати більше? – сам живу дуже пасивно.
Як менше хворіти ? – я постійно хворію.
Як виховувати дитину добре?
Як привести людину до покаяння, коли 10 років жодну людину не привів?
Якщо в мене є результати в одній сфері – це не робить мене експертом у всіх інших сферах!
Я почав просуватися крок за кроком до результату Божого – відкритись до змін, переконань, до слухання, я повинен навчитись слухати і чути!
Закритість розуму до змін, емоційно нестримна, негативна реакція – свідчать про панування ідола в серці. Ідол зруйнує наше життя!
Життя Ізраїлю було зруйноване.
Степан, навпаки віддає життя і це приносить величезний плід для царства!

Віра Степана
Віра – переконання сильного служителя.
Це не те, що він готував за декілька годин, днів. Це те, що було у його серці, чим він жив! Чим був наповнений його розум!
Дії 7: 2-4 « Степан же промовив: Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з’явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопотамії був, перше ніж оселився в Харані, і промовив до нього: Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу. Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані. А звідти, як умер йому батько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живете тепер.»
Авраам виявляє готовність змінюватись, змінювати уклад життя, звички, робити те, що ніколи не робив. Ввійти в зону некомфорту – тільки там відбуваються реальні зміни. Неможливо іти за Богом і залишатись в зоні комфорту, неможливо іти за Богом і намагатись тримати своє життя від своїм контролем і не пускати туди нікого!
1) Відкритий до змін і виходу за свої рамки. (Степан, фарисеї, ми) ти відчуваєш себе «лузером», невмілим, недосвідченим.
Дії 7: 5-7 « Та спадщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він. І сказав Бог отак, що насіння його буде приходьком у краї чужому, і поневолять його, і будуть гнобити чотириста років. Але Я сказав Бог буду судити народ, що його поневолить. Опісля ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці.»
Він при житті може не стати великим, але він робить вклад у Божу волю через послух!
Його чекає не популярність, не сильна позиція, – його поневолять, будуть гнобити.
Не так: Я послухався Бога і тепер я стану успішний в очах людей. Це не обов’язково!
2) Коли я отримую те чого прошу – Бог вартує послуху, поклоніння, прославлення, захоплення, щастя в Бозі.
Як він міг залишатись вірним ( стосунки довіри).
-Авраам слухає Слово!
– Степан – вірний і готовий до смерті. Степан знає Слово!
Дії 7:8-14 « І дав Він йому заповіта обрізання. І породив так Ісака, і восьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків дванадцятьох патріярхів. (Авраам пережив перевірку на те, що мав віддати власного сина)
А ті патріярхи позаздрили Йосипові, і продали його до Єгипту. Але Бог був із ним, (фарисеї могли би впізнати тут свою заздрість) і його визволив від усіх його утисків, і дав йому благодать та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.
А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаанську, та велика біда, то поживи тоді не знаходили наші батьки. Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.
А як удруге послав, то був пізнаний Йосип братами своїми, і фараонові знаний став Йосипів рід.
Тоді Йосип послав, щоб покликати Якова, батька свого, та всю родину свою сімдесят і п’ять душ.»
3) Головна Божа ціль не в тому, щоб зробити мені зручне, комфортне, успішне життя,– а прославитись спасінням людей через мене!
Дії 7: 15 – 35 « І подався Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки. І їх перенесли в Сихем, і поклали до гробу, що Авраам був купив за ціну срібла від синів Еммора Сихемового.
А коли наближавсь час обітниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся народ і намножився в Єгипті, аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йосипа.
Він хитро наш люд обманув, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі. Того часу родився Мойсей, і гарний він був перед Богом. Він годований був у домі батька свого три місяці.
А коли він був викинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала. І Мойсей був навчений всієї премудрости єгипетської, і був міцний у словах та в ділах своїх.
А коли йому сповнилося сорок років, йому спало на серце відвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.
Як угледів же він, що одному з них діється кривда, заступився, і відомстив за окривдженого, убивши єгиптянина.
Він же думав, що брати розуміють, що рукою його Бог дає їм визволення, та не зрозуміли вони.
А наступного дня, як сварились вони, він з’явився й хотів погодити їх, кажучи: Люди, ви браття, чого один одного кривдите?
А той, що ближнього кривдив, його відіпхнув та сказав: Хто наставив над нами тебе за старшого й суддю? Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єгиптянина? І втік Мойсей через слово оце, і стався приходьком у землі мадіямській, де зродив двох синів. А коли сорок років проминуло, то з’явивсь йому Ангол Господній у полум’ї куща огняного в пустині Сінайської гори.
А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього: Я Бог отців твоїх, Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів! І затрусився Мойсей, і не відваживсь поглянути…
І промовив до нього Господь: Скинь взуття з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!
Добре бачив Я утиск народу Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх визволити. Тепер ось іди, Я пошлю до Єгипту тебе.
Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: Хто наставив тебе за старшого й суддю, цього Бог через Ангола, якому з’явився в кущі, послав за старшого й визвольника.»
4) Бог назначає старшого визволителя – Бог вповноважує, помазує, Бог вирішує часом не по вподобанню людей!
Людям потрібно бути відкритим до зміни своїх переконань!
Бог використовує та обирає тих, кого люди можуть зневажати, не приймати, не шанувати.
Інколи Бог це вирішує неочікувано.
Дії 7: 36 – 50 « Він їх вивів, чуда й знамена вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок років у пустині. Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: Господь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, Його слухайте!
(Мойсей пророкує про Месію)
Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова, щоб їх нам передати, що його не хотіли отці наші слухати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту, промовивши до Аарона: Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із краю єгипетського…
І зробили вони тими днями теля, і бовванові жертви приносили та веселилися з діл своїх рук.
Але Бог відвернувся від них, і попустив їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: Чи заколення й жертви Мені ви приносили сорок років у пустині, о доме Ізраїлів? (не мені)
Ви ж носили намета Молохового, і зорю вашого бога Ромфана, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм… Через те запроваджу вас аж за Вавилон!
У наших отців на пустині була Cкинія свідоцтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив. ЇЇ наші отці й узяли, і внесли з Ісусом у землю народів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до часу Давида. Він у Бога знайшов благодать, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова. І Соломон збудував Йому дім.
Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк: Мені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку? Хіба не рука Моя все це створила?…

5. Справжня віра у Благодать Божу – змінює нас!
Мойсей пророкує про Ісуса – ми потребуємо Визволителя, Рятівника.
Давид знайшов благодать – незаслужене благорозположення.
Пік незаслуженого благорозположення – Ісус народився від Давида для того, щоб поширити спасіння на всіх людей.

Благодать дається незаслужено, але якщо ми віримо у Благодать – Благодать гарантовано змінює нас!
(по-іншому це просто релігійне слово Благодать. В юдеїв було релігійне Слово Закон, у нас Благодать, але це слово рівно те саме, що для них був Закон, якщо вона не міняє нас!).

Подивіться як Божа благодать діяла в житті служителя Степана:
Його вбивають, а у нього світиться обличчя!
Він помирає із радістю – чому?
Ісус взяв його сум і відчай на себе! Ісус взяв причину – його гріх!