12 Продуктивне служіння

Дiї 6:1-7 : « Тими ж днями, як учнів намножилось, зачали нарікати на євреїв огречені, що в щоденному служінні їхні вдовиці занедбані. Тоді ті Дванадцять покликали багатьох учнів та й сказали: Нам не личить покинути Боже Слово, і служити при столах.
Отож, браття, виглядіть із поміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрості, їх поставимо на службу оцю. А ми перебуватимемо завжди в молитві та в служінні слову. І всім людям сподобалося оце слово, і обрали Степана, мужа повного віри та Духа Святого, і Пилипа, і Прохора та Никанора, і Тимона та Пармена, і нововірця Миколу з Антіохії, їх поставили перед апостолів, і, помолившись, вони руки поклали на них. І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі, і дуже багато священиків були слухняні вірі.
У 7 вірші описана картина продуктивного служіння: люди спасаються від гніву Божого, упокорюються перед істиною Божою, стають учнями Ісуса і замість служіння собі починають служити Богу.

Кожна людина, кожну секунду комусь служить. Собі чи Богу та людям? Наша ціль не допомагати людям ще краще служити собі. Наша ціль – зрощувати служителів.

Коли я став молодим служителем була певна хвиля виїздів за кордон пасторів. Мене це дуже бентежило. Я був впевненим, що гроші та комфорт не головне.
Два пастори йдуть з служіння – перегорають. Або змінюється покликання!
В десять найкращих пасторів на мою суб’єктивну думку в Україні входять: Павло Миронюк, Руслан Фомічов…
Церква – це люди. Та де люди – там є думки.
Конфлікт.
В церкві є християни із єврейського народу і є із інших народів, огречених народів. Поки що язичники в церкві у меншості.
Це не наша справа думати про мотиви когось – наша справа застосовувати істину в своєму житті.

Чому саме так сталось? Хто в цьому винен? Чи відчували апостоли вину від цього?
Церква це не тільки організація – це рух!
Церква це не тільки рух – це і організація.

1. Церква – це і рух, і організація. Це органічно діюча Божа сім’я.
Церква жила в першу чергу за рахунок зміненого характеру і вже потім організованості цих людей (одне одному допомагали)!

Чому апостоли передали це комусь?
Уявіть собі великий човен, який пливе у відкритий океан. Та в човні почалась пожежа…
В кожного свої дари та покликання.

•  Дари: лідери та управителі.
•  Місце: пастори та диякони. Павло каже Тимофію: постав пасторів по місцях. Призначити, обрати з-поміж себе за китеріями. Диякони – здійснюють практичну турботу за людей. Люди обирають того, хто це буде робити ( в кого буде таке серце, що це виконуватиме).

2. В церкві є різні дари та покликання. Кожному потрібно бути вірним своєму покликанню та бути відповідальним!

Чи знаєш ти свої дари і своє покликання?

Чому апостоли особисто відмовляють в допомозі? Апостоли кажуть, що є важливіші речі. Це зверхність? Є служіння важливі та менше важливі? Не всі однаково важливі? – Ні!
Дії 6:4 « А ми перебуватимемо завжди в молитві та в служінні слову».
Найважливіше – це те, що прямо впливає на головну ціль церкви. Це може бути подібним на нелюбов, неуважність до потреб. Це уважність до більш важливих потреб: спасіння людей від марного життя, вини , суду та вічного гніву. (Фокус серця на небо!)
Вони говорять «ні», тому що люблять! Не ради себе навчись говорити «ні». Навчись говорити «так» – ради кого?
Ціль – не відійти від фокусу. Кого-кого та апостолів ми точно не можемо докорити в нелюбові. Вони всі віддали своє життя заради Христа і заради людей. Фокус, Фокус, Фокус… Якщо ми хочемо бути ефективними в нашому житті потрібена сфокусована праця. Церква створюється для фокусу і люди, і вся церква повинна мати фокус!

3. Головний фокус церкви – набувати, зрощувати і примножувати учнів-служителів! (а не споживачів)

Дії 6:7 «І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів…». Наша головна ціль, ціль церкви – не соціальна служба.
Можна бути дуже хорошим для людей, подобатись людям, але не продуктивним для Бога!
Історія про наглядача маяка… Масла на всіх не буде достатньо…

Вдови:
1Тимофія 5:3-13 : «Шануй вдів, удів правдивих. А як має вдовиця яка дітей чи внучат, нехай учаться перше побожно шанувати родину свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно. А вдовиця правдива й самотна надію складає на Бога, та перебуває день і ніч у молитвах і благаннях. А котра у розкошах живе, та живою померла. І це наказуй, щоб були непорочні. Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного. А вдову вносити до списку не менше, як шістдесятлітню, що була за дружину одному чоловікові, засвідчену в добрих ділах, якщо дітей виховала, якщо подорожніх приймала, якщо ноги святим умивала, якщо помагала обездоленим, якщо всякий добрий учинок виконувала. Але вдів молодих не приймай, бо вони, розпалившися, хочуть, наперекір Христові, заміж виходити, через що мають осуд, бо від першої віри відкинулись. А разом із тим неробітні вони, бо вчаться ходити по домах, і не тільки неробітні, але й лепетливі, і занадто цікаві, і говорять, чого не годиться.»

Служіння – це природа людини!
Кожна людина, кожну секунду комусь служить. Собі чи Богу та людям? Наша ціль не допомагати людям ще краще служити собі. Наша ціль – зрощувати служителів.
Люди, яким ми служимо або стануть служителями, або будуть із нами, бо їм подобається, щоб служили їм!
Ще служіння може бути засобом для самоствредження!

4. Церква – це люди, для яких ідентичність із Христом означає більше ніж національна, етнічна та інша.

«…зачали нарікати на євреїв огречені, що в щоденному служінні їхні вдовиці занедбані.» Негайно почали вирішувати проблеми.
Після Другої світової війни християнам потрібно було пробачити своїх наглядачів з концтаборів.
Одна жінка єврейка читала семінар для жінок. Після семінару одна із жінок підійшла і сказала: « ви пам’ятаєте мене…» Пробачите?( вона ж вбила сестру).

5. Найважливіший ресурс церкви – це молитва і проповідь Слова Євангелії.

Ми знаємо, що не дуже продуктивні. Знаємо, що молитва і праця проповіді Слова – це найважливіший ресурс , і ми продовжуємо не молитись. Чи нас влаштовує так як є?
Євангелізація – хто може краще познайомити людину із вірою? – той хто краще її знає! Хто ближче до неї знаходиться.
Молитва! Як ви оцінюєте її, як ви знаєте, шукаєте Бога? На скільки ви розумієте Його?
Якщо ми дуже погано знаємо Бога і в цей час ведемо себе так, ніби знаємо Його та починаємо будувати стосунки із людьми, то на чому ґрунтується наша впевненість?

6. Критерії відбору старших служителів: 1) свідоцтво людей; 2) наповнення Духом Святим; 3) мудрість.

Свідоцтво людей (це не щось абстрактне). Я зрілий, мені все одно, яку оцінку ви даєте мені. Це не ходіння перед Богом.
Повна віра істині. (легко вірити коли це стосується когось, важко у випробуваннях)
повних Духа Святого … повного віри … були слухняні вірі.
Мудрість (мудре, продуктивне життя в Божих очах і цінностях).
Мудрість – це застосування знань. Часто в нас, в людей так буває, що чим менше результатів в житті, тим більше нам хочеться повчати когось. Якщо ми не можемо показати результатів ,– то нам хочеться показати слова. Мудрість – це застосування на практиці слів, які ми говоримо. Люди дивляться на їхнє життя та бачать, що вони мудрі люди, вони черпають мудрість від Бога.

7. Якщо служителі ведені Богом – Бог через церкву вповноважує на служіння!

Даниїла 4:32 « І від людей тебе відлучать, і з польовою звіриною буде пробування твоє, тобі дадуть на їжу траву, як волам, і сім часів перейдуть над тобою, аж поки не пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче».
Ісус обирає! Він Всемогутній! Він живий! Церква – тіло Ісуса допоки вона церква. Ісус дає життя.

Чи віримо ми, що тільки служіння Богу дає радість?
Це любов, яка заповнює душу. Це «метелики в животі» в стосунках із Ісусом! Ісус так полюбив нас! Ісус реальний! Він сфокусувався на тому, щоб любити нас. Він зробив себе ідентичним із нами!
Ісус змінює нас.
Ісус дає мудрість.
Ісус наповнює Духом Святим.
Ісус споконвіку і до віку Живий і Один і Той Самий.
Чи вірите ви, що Ісус любить вас і хоче давати життя зі змістом та з силою як і апостолам?
Чи вірите, що Він може діяти через Вас?
Ми так часто чинимо опір Ісусу, а Він бажає нам добра!